Олімпіадна задача на просте число 2017
Натуральне число А=12017 +22017+32017+42017+52017+…+20162017+20172017 поділили на 2017. Знайти остачу після такого ділення.
Розв’язання. Два цілих числа х та у називатимемо конгруентними за модулем цілого числа р, якщо цілі числа х та у дають однакову остачу при діленні на число р.
Наприклад. а) Числа 3 та 7 - це конгруентні числа за модулем 2, бо при діленні 3 на 2 і при діленні 7 на 2 отримаємо однакові остачі 1.
б) -1 та 1 - це конгруентні числа за модулем 2.
в) -4 та 1 - це конгруентні числа за модулем 5.
г)-2 та 3 - це конгруентні числа за модулем 5.
Як знаходять конгруентні числа за модулем 6? Для цього можна скласти таблицю:
Наприклад. а) Числа 3 та 7 - це конгруентні числа за модулем 2, бо при діленні 3 на 2 і при діленні 7 на 2 отримаємо однакові остачі 1.
б) -1 та 1 - це конгруентні числа за модулем 2.
в) -4 та 1 - це конгруентні числа за модулем 5.
г)-2 та 3 - це конгруентні числа за модулем 5.
Як знаходять конгруентні числа за модулем 6? Для цього можна скласти таблицю:
Z0
|
Z1
|
Z2
|
Z3
|
Z4
|
Z5
|
6n-6
|
6n-5
|
6n-4
|
6n-3
|
6n-2
|
6n-1
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
-12
|
-11
|
-10
|
-9
|
-8
|
-7
|
-6
|
-5
|
-4
|
-3
|
-2
|
-1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
18
|
19
|
20
|
21
|
22
|
23
|
24
|
25
|
26
|
27
|
28
|
29
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
6n
|
6n+1
|
6n+2
|
6n+3
|
6n+4
|
6n+5
|
Z0
|
Z1
|
Z2
|
Z3
|
Z4
|
Z5
|
Як знаходять конгруентні числа за модулем 5? Для цього можна скласти таблицю:
Z0
|
Z1
|
Z2
|
Z3
|
Z4
|
5n-5
|
5n-4
|
5n-3
|
5n-2
|
5n-1
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
-10
|
-9
|
-8
|
-7
|
-6
|
-5
|
-4
|
-3
|
-2
|
-1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
18
|
19
|
20
|
21
|
22
|
23
|
24
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
5n
|
5n+1
|
5n+2
|
5n+3
|
5n+4
|
Z0
|
Z1
|
Z2
|
Z3
|
Z4
|
Скористаємося властивостями конгруентних чисел, як для додатних цілих чисел так і для від’ємних цілих чисел за модулем 2017, тобто (mod 2017) отримаємо таблицю:
0(mod 2017)
|
1(mod 2017)
|
2(mod 2017)
|
3(mod 2017)
|
4(mod 2017)
|
…(mod 2017)
|
р(mod 2017)
|
…(mod 2017)
|
2016(mod 2017)
| |
0
|
-2016(mod 2017)
|
-2015(mod 2017)
|
-2014(mod 2017)
|
-2015(mod 2017)
|
…(mod 2017)
|
Р-2017(mod 2017)
|
…(mod 2017)
|
-1(mod 2017)
|
Конгруентні числа 1 та -2016 за модулем 2017
Конгруентні числа 2 та -2015 за модулем 2017
Конгруентні числа 3 та -2014 за модулем 2017
……………………………………………………………………
Конгруентні числа р та р-2017за модулем 2017
……………………………………………………………………
Конгруентні числа 2015 та -2 за модулем 2017
Конгруентні числа 2016 та -1 за модулем 2017
Конгруентні числа 2017 та 0 за модулем 2017
За властивостями конгруенцій конгруентні числа можна підносити до натурального степеня і конгруенція залишиться правильною. Тобто
Конгруентні числа 12017 та -20162017 за модулем 2017
Конгруентні числа 22017 та -20152017 за модулем 2017
Конгруентні числа 32017 та -20142017 за модулем 2017
……………………………………………………………………
Конгруентні числа р2017 та (р-2017) 2017 за модулем 2017
……………………………………………………………………
Конгруентні числа 20152017 та -22017 за модулем 2017
Конгруентні числа 2016 та -12017 за модулем 2017
Конгруентні числа 20172017 та 02017 за модулем 2017
Отже, виконаємо заміну великих степенів на менші у виразі відповідні їм конгруентні числа зі знаком мінус:
А =12017 +22017+32017+42017+52017+…+20162017+20172017 =
А1= 12017 +22017+32017+42017+52017+…+10072017 +10082017+
+ 10092017 -
-10082017 -10072017- ….. - 22017 -12017+02017
Після взаємного знищення протилежних доданків, отримаємо
А2=10092017
А2=10092017
Конгруентні числа 10092017 та число А за модулем 2017, тобто у цих двох чисел будуть рівні остачі при діленні на 2017.
Скористаємося малою малою теоремою Ферма.
Так як 2017 просте число та число 1009 та 2017 - взаємно прості, тоді запишемо
В=10092017 =10092017-110091 = 1009201610091
І маємо конгруентні числа 10092016 та число 1 за модулем 2017 згідно теореми Ферма.
Таким чином,
Конгруентні числа 1009 та число 10092017 за модулем 2017, звідки слідує, якщо
А=12017 +22017+32017+42017+52017+…+20162017+20172017 поділили на 2017 то остача 1009.
Відповідь. 1009.
Відомі факти для подільності чисел.
Усі натуральні числа можна записати так: а) 5k-2, 5k-1, 5k, 5k+1, 5k+2; б) 6k-3, 6k-2, 6k-1, 6k, 6k+1, 6k+2;
Усі прості числа(починаючи з 5) можна записати у вигляді: 6k-1 та 6k+1, якщо k – натуральне число.
аb(а ± b)=2k – це парне число.
аb(а4 –b4)=30k;
n5 –n =5k;
n7 –n =7k;
n2 + m2 + r2+1=8k;
(2k+1)2 –(2n-1)2 =8k;
n(n+1)= 2k, тобто, добуток двох послідовних цілих чисел завжди парне число;
(n+2)(n+1)n = 3k, тобто, добуток трьох послідовних цілих чисел завжди ділиться на 3 націло;
(n-1)n(n+1) = 6k, тобто, добуток трьох послідовних цілих чисел завжди ділиться на 6 націло;
(n-1)n(n+1)(n+2) = 6k тобто, добуток трьох послідовних цілих чисел завжди ділиться на 6 націло;
(n-2)(n-1)n(n+1)(n+2) = 2∙3∙4∙5k=120k, тобто, добуток п’яти послідовних цілих чисел завжди ділиться на 120 націло.
Для всіх простих чисел р> 2000 сума 12000 + 22000+32000 +42000 +…+(р-1)2000
ділиться на просте число р.
Узагальнення цієї задачі на всі прості числа, крім 2. Нехай р – просте число, більше 2.
Натуральне число
А=1р +2р+3р+4р+5р+…+(р-1)р+рр
при діленні на просте число р дає натуральну остачу [p/2] +1, де [а] – ціла частина числа.
Найменше натуральне число k називають показником, до якого належить число а за модулем m тоді , коли має місце конгруенція
akº1(mod m),
при цьому k<=j(m) – функції Ейлера і НСД(а; m)=1.
Властивості показників:
1.Якщо числа конгруентні за модулем m, то вони належать до одного і того самого показника.
Якщо a=b(mod m), і ak=1(mod m), то bk=1(mod m),
2.Якщо а належить до показника k за модулем m, то у ряді степенів a0 , a1 , a2 , a3 , ….,ak-1 всі числа не конгруентні одне з одним за модулем m.
3.Якщо а належить до показника k за модулем m, то коенгруенція ak1= аk2 (mod m) має місце тільки тоді, коли k1=k2(mod k).
4.Якщо а належить до показника k за модулем m, то k – буде дільником j(m) функції Ейлера.
4.Якщо а належить до показника k = j(m) за модулем m, то а називають первісним коренем. Числа a0 , a1 , a2 , a3 , …., ak-1 є розв′язками конгруенції хk=1(mod p), тобто k = j(р)=р-1. Отже, первісних коренів шукаємо серед розв′язків конгруенції
хр-1=1(mod p), де р – просте число. Число первісних коренів згідно з теоремою Гауса буде j(р-1).
Немає коментарів:
Дописати коментар